АРДЕЛЯН
МАКСИМ ВАЛЕНТИНОВИЧ
 
30.01.1980 - 07.01.2023
 
РЕЖИСЕР, ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ

 

“Жити треба саме зараз, саме в цю мить!”  ( М.В.)

           Арделян Максим народився у сім’ї лікарів: його мати - лікарка вищої категорії, а батько займався розробкою ліків у галузі гастроентерології. Мав молодшу сестру, якою завжди опікувався.        З дитинства Макс відчував тягу до творчості, тому, попри родинну традицію медицини, він бачив своє призначення у служінні душам через мистецтво, роблячи людей щасливими. 

 

З девʼяти років він почав ходити до православної церкви, і в шістнадцять років йому пропонували свій прихід, але він вирішив інакше. Макс обрав шлях митця і вирушив навчатися режисурі в Академії керівників кадрів культури і мистецтв у Києві. Там він зустрів свою майбутню дружину Наталю, також режисерку, та надійну подругу-партнера Надію Євстратовську. Разом вони створили триєдину і міцну команду, яка реалізувала чимало успішних проєктів у культурній сфері. Макс був багатогранним талантом і мультіінструменталістом: він володів саксофоном, фортепіано, гітарою, барабанами та дудуком.
Водночас він завжди вважав себе насамперед режисером. 
Він глибоко цінував людей і завжди підкреслював досягнення своєї команди, розуміючи, що без їхньої підтримки не було б успіхів. Серед його видатних досягнень — режисура музичного фестивалю « Тавріські Ігри» ,організація премії M1 Music Awards, проведення Чемпіонату Європи з бадмінтону,організація і режисура церемоніі нагородження «Global Teacher Prize», проведення церемоніі “Золота Жар-Птиця” тай наулюблініщий дитячий музичний фестиваль “Чорноморські Ігри” і ще багато різних інших яскравих подій, яки дарували людям усвідомлення щастя .
Макс мав чудове почуття гумору, був позитивною людиною, і багато хто називав його “добряком”, саме як у пісні Кузьми Скрябіна “Добряк” . 

Він створив теплу родину — дружину та двох дітей, і його дуже любили як батьки, так і друзі.

Під час повномасштабного вторгнення він одразу приєднався до ТРО, розпочав чергування і активно займався волонтерською діяльністю. Макс постійно допомагав тим, хто звертався до нього по допомогу, завжди ділився всім, що мав і своім позитивним світоглядом. 

У Різдво його велике добре серце миттєво зупинилося …. 

 

Але Спогади про нього , про його світлий шлях і величні дії

лишаються в наших серцях назавжди!